Оперний та концертний співак (ліричний тенор), народний артист УРСР (1972).
Справжнє прізвище – Гноєвий. Народився у Дніпропетровську. Вокальну освіту здобув у Московській консерваторії (1950-55, клас М. Гукової). Артистичну діяльність розпочав 1949 солістом Дніпропетровської філармонії. У 1955-73 – соліст Київського театру опери та балету, 1973-78 – Київської філармонії.
Партії: Петро ( Наталка Полтавка Лисенка), Ленський ( Євгеній Онєгін Чайковського), Володимир Ігорович ( Князь Ігор Бородіна), Альмавіва ( Севільський цирульник Россіні), Альфред, Герцог ( Травіата , Ріголетто Верді), Таміно ( Чарівна флейта Моцарта), Люченціо ( Приборкання непокірної Шебаліна), Надір ( Шукачі перлів Бізе).
З успіхом виступав у концертах, виконуючи твори українських, російських та зарубіжних композиторів. Наспівав на грампластинки ряд українських народних пісень, романсів українських композиторів, оперних арій. Лауреат Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві (1957, срібна медаль). Гастролював за кордоном (Польща, Болгарія, Югославія, Німеччина, Фінляндія, Франція, Канада, Індія, Японія та ін.). З 1965 – викладач (з 1977 – доцент, з 1984 – професор, у 1985-94 – зав. кафедрою сольного співу) Київської консерваторії.
