Ідея створення об’єднуючої кобзарської організації давно зріла в Україні. Створення Всеукраїнської спілки кобзарів у 1995 році, як громадської організації і подальша перереєстрація 1999 році у творчу Спілку стало визначною подією для кобзарства.
Сьогоднішня Спілка кобзарів має статус Національної. Вона об’єднує усі верстви музичної кобзарської сфери України – від еліти до поодиноких самоучок, від столичних бандуристів і кобзарів до виконавців з найвіддаленіших районів України. З цією метою за короткий час створено 10 обласних та 3 міських осередків НСКУ. Спілка налічує 450 бандуристів і кобзарів різних вікових категорій. Очолює Національну спілку кобзарів України голова Правління – Єсипок Володимр Миколайович – народний арист України, професор.
Одним з найголовніших завдань Спілки є налагодження системного характеру збору і запису кобзарської спадщини, аудіо і відеозаписів виконавської манери кобзарів яким виповнилося понад 60 років. Цей спілчанський проект, крім наукового та практичного значення, має й виховну функцію, бо здійснюється за участю студентів-бандуристів музичних ВУЗів України.
НСКУ здійснює організаційну і творчу координацію зусиль для пропаганди і популяризації споконвічного кобзарського музикування засобами масової пропаганди – радіо, телебачення, участі у престижних державних акціях тощо.
Одним з дієвих заходів Спілки, спрямованих на пропаганду кобзарського мистецтва, є організація і участь у проведенні фестивалів, конкурсів, творчих вечорів провідних кобзарів і бандуристів. За ініціативою та безпосередньою участю у 2000 році Національною спілкою кобзарів започатковано і з успіхом проведено Міжнародний фестиваль, І і ІІ конкурси кобзарського мистецтва імені Григорія Китастого. НСКУ сприяє проведенню і бере участь у тарадиційних фестивалях кобзарського мистецтва Півдня України «Під срібний звук бандур» у м. Миколаєві, фестиваль кобзарського мистецтва ім. Костя Місевича на Рівненщині, Юрія Сингалевича – на Львівщині, ім.Володимира Перепелюка – на Вінничині, «Дзвенить бандура у м.Франкові» – на Івано-Франківщині, Міжнародний фестиваль ансамблів бандуристів у Дніпропетровську, «Під Кримськими зорями грає бандура» у м. Ялті АРК, фестиваль кобзарського мистецтва «Дзвени, бандуро, в козацькім краї» – м. Дніпропетровськ, духовний фестиваль «Кобзарські сезони Волині» у м. Кременці Тернопільської області, фестиваль кобзарського мистецтва «Вересаєве свято» в с. Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області.
З метою залучення кобзарської юні до музичного життя, започатковано проведення Всеукраїнських конкурсів: конкурс юних бандуристів ім. Володимира Кабачка на Полтавщині, Всеукраїнський конкурс юних бандуристів «Волинський кобзарик», Черкаський дитячий конкурс юних бандуристів «Кобзареві джерела» тощо.
У кращих концертних залах Києва пройшли вечори Володимира Горбатюка, Віктора Лісовола, Бориса Списаренка, Василя Литвина, Сергія Баштана, Володимира Єсипка, кобзарської сім’ї Яницьких, Миколи Мошика у Сумах, Василя Герасименка у Львові. Спільно з Національною заслуженою капелою бандуристів України проведені вечори пам’яті Василя Ємця, Андрія Бобиря, Євгена Адамцевича.
Пріоритетним напрямком НСКУ визнано видавничу діяльність. Спілкою випущено 5 збірок репертуару бандуриста «Гей, вдарте струни, кобзарі» (упорядник В. Єсипок), «Етюди для бандури» (упорядник Л. Мандзюк), «Наша дума» (упорядник Галій-Муравська) та інші. За сприянням Спілки вийшла науково-популярна книга Богдана Жеплинського «Коротка історія кобзарства в Україні».
Важливим аспектом діяльності Спілки є налагодження контактів та співпраця з близькою та далекою українською діаспорою. Колективними членами НСКУ є Детройтська капели бандуристів ім. Т. Г. Шевченка, капели бандуристів Краснодарського музично-педагогічного коледжу, канадської, аргентинської, німецької діаспори. Крім того, українська бандуристка Ольга Герасименко є головним редактором всесвітньо відомого журналу «Бандура», а Володимир Єсипок – членом редакційної колегії журналу. Член Спілки Ольга Каспрук завершила навчання у Вищій музичній школі «Ганс Ейслер» у Берліні.
Поряд з певними досягненнями Спілка відчуває труднощі у питаннях по виготовленню та реконструкції і реставрації традиційних музичних інструментів, підвищенні професійної майстерності кобзарів-лірників, проведенні науково-практичних конференцій, семінарів для керівників ансамблів та капел бандуристів, організації концертної діяльності.
Небажання бізнесових структур до спонсорської діяльності такого локального жанру, як кобзарство, недостатнє фінансування Спілки, відсутність аудіо та відео апаратури, транспорту негативно впливають на виконання статутних вимог.
