Ансамбль створив у 1928 р. Олександр Васильович Александров (1883-1946), колишній регент церковного хору храма Христа Спасителя у Москві, що походив із селян Рязанської губернії. На перших порах колектив складався з восьми співаків, двох танцюристів, читця та баяніста, але з часом виріс до сотні чи більше осіб. О.В.Александров відомий також і як композитор (Гімн Радянського Союзу, пісня Священная война ).
Після смерті засновника і першого керівника ансамбль очолив його син Борис Олександрович Александров (1905-1994), який за життя батька був його помічником і заступником і який, як і батько, отримав звання генерал-майора. Б.О.Александров також займався композицією (оперета Свадьба в Малиновке , балет Левша , пісні та ін.).
За Александрова-молодшого ансамбль набув світової слави і широко використовувався в цілях пропаганди (вдома – для підняття бойового духу , на закордонних гастролях – для показу міролюбія радянської армії, яка, мовляв, лише співає-танцює).
До репертуару колективу в різні часи входили й українські народні пісні – не дивно, якщо прийняти до уваги, що значну частку хору складали саме українці. На жаль, не всі українські твори ансамблю рівноцінні. Так, запис пісні З сиром пироги дуже неприємно слухати, бо соліст зовсім не знає української мови і неймовірно калічить слова. Пісня Взяв би я бандуру (пластинка 33Д-019974) через різкий перехід в закінченні від тенорової партії соліста до чийогось неприродно низького басу (таких, як кажуть, у природі не буває ) звучить взагалі як пародія на знамениту пісню.
Але найкращі здобутки ансамблю імені О.Александрова збагатили українську пісенну творчість, часом подаючи наші відомі твори в оригінальних інтерпретаціях. Наприклад, незвично й цікаво звучить виконання жартівливої побутової пісні Сусідка чоловічим хором у кілька десятків осіб, яке ми пропонуємо вашій увазі.
