ДУМКА

 думка

«ДУМКА» – Державна заслужена академічна хорова капела України, один із провідних національних мистецьких колективів. Заснована влітку 1920 хоровою секцією «Дніпросоюзу» як Перша мандрівна капела під орудою Н. Городовенка; 15 листопада 1920 отримала статус державної, з 1921 – Державна українська мандрівна капела (скороч. «Думка»). Н. Городовенко скомплектував універсальний мобільний хоровий колектив, спроможний поєднувати регламентовані революційні пісні й твори класичного репертуару (обсяг його сягнув на кінець 20-х рр. 500 назв). Проводячи планову й шефську роботу в регіонах, «Д.» щороку давала рекордне число концертів (близько 100). Капела опанувала усталені національними хорами програми, пов'язані з ушануванням Шевченка: так, до «Заповіту» Г.Гладкого поступово додавались кантати й поеми М.Лисенка – «Б'ють пороги» (1922), «Іван Гус», «Радуйся, ниво неполитая», хори до «Гамалії» (1923–24). На роковини Шевченкової смерті виконувались «Умер поет» (слова В. Самійленка) і «Жалібний марш» (слова Лесі Українки, 1924); крім лисенківської шевченкіани, виконувалися «Хустина» Г.Топольницького (1923), «Косар» С.Людкевича, «Хустина» Л. Ревуцького (1924), хори П. Сениці. Збагаченню шевченкіани сприяли створені на замовлення «Д.» композиторами Б.Яворським «Заповіт» (1924), Б.Лятошинським «Тече вода в синє море», Л. Ревуцьким «У перетику ходила» (1927), В. Золотарьовим «Шевченківська сюїта» в 4-х частинах (1929).

З 1930 «Д.» – заслужена капела Української РСР. Міжнародний авторитет, здобутий концертами на гастролях у Франції (1929) і виступами з такими диригентами світового рівня, як М. Мальк, Е. Ансарме, Г. Адлер, О. Гаук, допоміг зберегти колектив у часи репресій 30-х рр. Але за опір вимогам замінити в репертуарі «Д.» українську й світову класику на «виробничі» та «прославні» пісні Н. Городовенка було усунуто від керування «Д».

Подальша доля капели відбиває складні, суперечливі шляхи розвитку національної хорової культури в цілому. «Д.» очолювали відомі талановиті диригенти, але поруйновані в 30-х рр. засади хорового мистецтва гальмували її поступ, згодом знадобилося кілька десятиріч, щоб відновити професіоналізм, зокрема втрачену техніку співу без супроводу.

Керована О. Сорокою (1937–39, 1946–63), «Д.», внаслідок загальної кризи хорового виконавства, мала обмежений репертуар (близько 120 назв), де переважали пісні кон'юнктурно-побутової тематики, пізніше – хрестоматійні зразки хорової мініатюри. Шевченківську тематику представляли поновлені «Хустина» Ревуцького, «Радуйся, ниво неполитая» Лисенка, акапельний диптих Лятошинського «Тече вода в синє море» та «Із-за гаю сонце сходить» (1949).

П. Муравський як керівник «Д.» (1964–69) прагнув відтворити питомий щедротембральний характер українського академічного співу. Під його керуванням натхненно звучали Лисенкові композиції (крім «Б'ють пороги» та «Іван Гус», – їх не пропустила цензура). До репертуару ввійшли нові хори зі зб. А. Штогаренка «Шевченкіана» (1964), три твори Ф.Надененка, ліричні «Думи мої» Є.Козака, «Дума про безсмертного Кобзаря» А. Філіпенка.

Масштабна концепція подолання кризи «Д.», виплекана диригентом М.Кречком (1969–83), передбачала різні шляхи. Передусім – подолання заборони на вітчизняну духовну музику: «Д.» виконала твори М. Дилецького, М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя з автентичними текстами (поч. 70-х рр.). Опанування новаторських композицій молодих митців, виконання кантат й ораторій Л. Дичко («Червона калина», «І нарекоша ім'я його Київ»), І. Карабиця («Сад божественних пісень»), Є. Станковича («Я стверджуюсь») протягом 70-х рр. дало авторам можливість необхідної апробації творів в Україні, озброїло капелу технічними навичками сучасної хорової стилістики. Збагачення постійної в репертуарі «Д.» за часів М. Кречка рубрики «Народна криниця» композиціями О. Кошиця, піснями Шевченкового краю, інтерпретаці шевченківських циклів Б. Лятошинського, зокрема диптиха «За байраком байрак», оновило її репертуар. 1981 здобутки капели відзначено Державною премією Української РСР ім. Т.Г. Шевченка.

Очоливши капелу 1984, Є. Савчук за нових історичних умов зумів на багатьох напрямах вивершити накреслюване його попередниками. Значне місце в програмах «Д.» посіли циклічні твори зарубіжних і українських композиторів, вокально-симфонічна музика. Серед них – незвичайна шевченкіана В.Сильвестрова – кантата «Думи мої» (прем'єра 1994) та симфонія-диптих «Заповіт» (прем'єра 1995), що відкрили новий стильовий пласт в українській хоровій музиці. Потужно окреслюються в активному репертуарному фонді капели мистецькі інтерпретації кантат-симфоній С. Людкевича «Кавказ» і «Заповіт».

«Д.» належить нині до всесвітньовідомих художніх колективів, що репрезентують високий рівень хорової культури України, зокрема й музичної шевченкіани.

 

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Прошли концерты:

Хелависа посвятила презентацию погибшим в Перми

News image

Презентация сольного альбома «Леопард в городе» вокалистки «Мельницы» Хелависы (Натальи О’Шей) прошла 7 декабря в Светлановском зале Московского меж...

Tintal поздравили Зинчук, Калугин, Алевтина и компания

News image

В последний день февраля в столичном клубе Б2 прошло грандиозное празднование 10-летия группы Tintal . Поздравить коллектив с юбилеем пришли так...

Выступления:

News image

Кристалл-Балалайка

Ансамбль Кристалл-Балалайка (Саратов) был создан в 1992 году выпускником Саратовской консерватории Сергеем Рябовым. Ансамбль стал лауреатом ко...

News image

Государственный оркестр русских народных инструментов

Оркестр народных инструментов под управлением заслуженного артиста России Игоря Тонина, Комитета по культуре Ленинградской области. Основан в 1988 г...

Интервью:

Хелависа: «Строить творческие планы – глупо. Надо работ

News image

В преддверии презентации сольного акустического альбома Натальи О’Шей, которая состоится 7 декабря в ММДМ, солистка группы «Мельница» дала «Новостям шоу-бизнеса NEWSmusic.ru» эксклюзивное интервью. ...

Читать

Инструменты

Окарина

News image

Окарина - название произошло от итальянского Ocarina - гусенок . Ее форма обычно напоминает голову гуся. Окарина - род свистковой сосудообразной фл...

Ложки

News image

С древнейших времён восточные славяне употребляли ударные инструменты в ратном деле, на охоте, в обрядах, в пастушестве и в качестве музыкального ин...

Авторизация



Новые альбомы:

«AguaFlames» - «Ti Qua?»

News image

Этно-лаунж в России развивается по своим скрытым от широкой аудитории законам.

«Мельница» - «Дикие травы»

News image

Сначала был концерт в «Олимпийском», после которого «Мельница» стали первыми русскими фолк-рокерами, покорившими главн...

«Начало века» - «Этнограмма»

News image

Относительная популярность группы «Начало века» – очевидный симптом актуальности темы фолка для рок-аудитории.

The Dartz - Proxima Parada

News image

После выхода этого альбома впору засомневаться – да такой уж фолк-рок этот The Dartz? Скорее, тут самый обычный европе...