ДУМКА

 думка

«ДУМКА» – Державна заслужена академічна хорова капела України, один із провідних національних мистецьких колективів. Заснована влітку 1920 хоровою секцією «Дніпросоюзу» як Перша мандрівна капела під орудою Н. Городовенка; 15 листопада 1920 отримала статус державної, з 1921 – Державна українська мандрівна капела (скороч. «Думка»). Н. Городовенко скомплектував універсальний мобільний хоровий колектив, спроможний поєднувати регламентовані революційні пісні й твори класичного репертуару (обсяг його сягнув на кінець 20-х рр. 500 назв). Проводячи планову й шефську роботу в регіонах, «Д.» щороку давала рекордне число концертів (близько 100). Капела опанувала усталені національними хорами програми, пов'язані з ушануванням Шевченка: так, до «Заповіту» Г.Гладкого поступово додавались кантати й поеми М.Лисенка – «Б'ють пороги» (1922), «Іван Гус», «Радуйся, ниво неполитая», хори до «Гамалії» (1923–24). На роковини Шевченкової смерті виконувались «Умер поет» (слова В. Самійленка) і «Жалібний марш» (слова Лесі Українки, 1924); крім лисенківської шевченкіани, виконувалися «Хустина» Г.Топольницького (1923), «Косар» С.Людкевича, «Хустина» Л. Ревуцького (1924), хори П. Сениці. Збагаченню шевченкіани сприяли створені на замовлення «Д.» композиторами Б.Яворським «Заповіт» (1924), Б.Лятошинським «Тече вода в синє море», Л. Ревуцьким «У перетику ходила» (1927), В. Золотарьовим «Шевченківська сюїта» в 4-х частинах (1929).

З 1930 «Д.» – заслужена капела Української РСР. Міжнародний авторитет, здобутий концертами на гастролях у Франції (1929) і виступами з такими диригентами світового рівня, як М. Мальк, Е. Ансарме, Г. Адлер, О. Гаук, допоміг зберегти колектив у часи репресій 30-х рр. Але за опір вимогам замінити в репертуарі «Д.» українську й світову класику на «виробничі» та «прославні» пісні Н. Городовенка було усунуто від керування «Д».

Подальша доля капели відбиває складні, суперечливі шляхи розвитку національної хорової культури в цілому. «Д.» очолювали відомі талановиті диригенти, але поруйновані в 30-х рр. засади хорового мистецтва гальмували її поступ, згодом знадобилося кілька десятиріч, щоб відновити професіоналізм, зокрема втрачену техніку співу без супроводу.

Керована О. Сорокою (1937–39, 1946–63), «Д.», внаслідок загальної кризи хорового виконавства, мала обмежений репертуар (близько 120 назв), де переважали пісні кон'юнктурно-побутової тематики, пізніше – хрестоматійні зразки хорової мініатюри. Шевченківську тематику представляли поновлені «Хустина» Ревуцького, «Радуйся, ниво неполитая» Лисенка, акапельний диптих Лятошинського «Тече вода в синє море» та «Із-за гаю сонце сходить» (1949).

П. Муравський як керівник «Д.» (1964–69) прагнув відтворити питомий щедротембральний характер українського академічного співу. Під його керуванням натхненно звучали Лисенкові композиції (крім «Б'ють пороги» та «Іван Гус», – їх не пропустила цензура). До репертуару ввійшли нові хори зі зб. А. Штогаренка «Шевченкіана» (1964), три твори Ф.Надененка, ліричні «Думи мої» Є.Козака, «Дума про безсмертного Кобзаря» А. Філіпенка.

Масштабна концепція подолання кризи «Д.», виплекана диригентом М.Кречком (1969–83), передбачала різні шляхи. Передусім – подолання заборони на вітчизняну духовну музику: «Д.» виконала твори М. Дилецького, М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя з автентичними текстами (поч. 70-х рр.). Опанування новаторських композицій молодих митців, виконання кантат й ораторій Л. Дичко («Червона калина», «І нарекоша ім'я його Київ»), І. Карабиця («Сад божественних пісень»), Є. Станковича («Я стверджуюсь») протягом 70-х рр. дало авторам можливість необхідної апробації творів в Україні, озброїло капелу технічними навичками сучасної хорової стилістики. Збагачення постійної в репертуарі «Д.» за часів М. Кречка рубрики «Народна криниця» композиціями О. Кошиця, піснями Шевченкового краю, інтерпретаці шевченківських циклів Б. Лятошинського, зокрема диптиха «За байраком байрак», оновило її репертуар. 1981 здобутки капели відзначено Державною премією Української РСР ім. Т.Г. Шевченка.

Очоливши капелу 1984, Є. Савчук за нових історичних умов зумів на багатьох напрямах вивершити накреслюване його попередниками. Значне місце в програмах «Д.» посіли циклічні твори зарубіжних і українських композиторів, вокально-симфонічна музика. Серед них – незвичайна шевченкіана В.Сильвестрова – кантата «Думи мої» (прем'єра 1994) та симфонія-диптих «Заповіт» (прем'єра 1995), що відкрили новий стильовий пласт в українській хоровій музиці. Потужно окреслюються в активному репертуарному фонді капели мистецькі інтерпретації кантат-симфоній С. Людкевича «Кавказ» і «Заповіт».

«Д.» належить нині до всесвітньовідомих художніх колективів, що репрезентують високий рівень хорової культури України, зокрема й музичної шевченкіани.

 


Читайте:


Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Прошли концерты:

Надежда Кадышева похудела под новые платья

News image

Этно-поп-дива сбросила вес и сшила новые концертные костюмы. 10 марта в цирке Воронежа был аншлаг – выступала любимая местной публикой Надежда Ка...

«Мельница» устроила рождественскую премьеру

News image

Удивительные подарки решила подарить своим поклонникам группа «Мельница». Музыканты будто решили развеять хандру, характерную для первой послепраздн...

Выступления:

News image

Государственный национальный ансамбль песни и танца Кар

Мы — Государственный ансамбль песни и танца Карелии “Кантеле”. Мы живем в Петрозаводске, столице удивительного края под названием Карелия. Два. Мы...

News image

Великорусский оркестр В.В.Андреева

20 марта 1888 - день рождения первого в России оркестра русских народных инструментов. В этот день в Санкт-Петербурге в зале Городского Кредитного ...

Интервью:

Пелагея: У нас с Наличем много общего

News image

К удивлению многих зрителей, 23-летняя певица Пелагея - частый участник многих рок-фестивалей, хоть и исполняет народные песни. Правда, называет их этно-фолк-роком. Как бы то ни было, русоволосая...

Читать

Инструменты

Жалейка

News image

Слово жалейка не встречается ни в одном древнерусском памятнике письменности. Первое упоминание о жалейке есть в записях А. Тучкова, относящихся к...

Варган

News image

Варган (от лат. organum - музыкальный инструмент) - один из древнейших музыкальных инструментов, прошедший через века и практически не изменивший с...

Авторизация



Новые альбомы:

Пелагея – «Тропы»

News image

Альбома Пелагеи все нет, его запись идет самым бурным образом. А пока выпущен сингл из четырех песен, предвестник буду...

Алевтина – «Танец перехода»

News image

Бывшая солистка «Мельницы» Алевтина Леонтьева двинулась по пути сольной карьеры, и это было вполне ожидаемо. Несмотря ...

«Ulytau» - «Jumyr-Kylysh»

News image

Всякий раз, беря в руки альбом инструментальной музыки, первым делом задумываешься о нелегкой судьбе такой музыки на э...

Рада и Александр Марченко - «Колыбельная для кошки»

News image

Сольный альбом дивы психоделического фолк-рока Рады Анчевской записан с Александром Марченко, известным по ансамблю ин...