ДУМКА

 думка

«ДУМКА» – Державна заслужена академічна хорова капела України, один із провідних національних мистецьких колективів. Заснована влітку 1920 хоровою секцією «Дніпросоюзу» як Перша мандрівна капела під орудою Н. Городовенка; 15 листопада 1920 отримала статус державної, з 1921 – Державна українська мандрівна капела (скороч. «Думка»). Н. Городовенко скомплектував універсальний мобільний хоровий колектив, спроможний поєднувати регламентовані революційні пісні й твори класичного репертуару (обсяг його сягнув на кінець 20-х рр. 500 назв). Проводячи планову й шефську роботу в регіонах, «Д.» щороку давала рекордне число концертів (близько 100). Капела опанувала усталені національними хорами програми, пов'язані з ушануванням Шевченка: так, до «Заповіту» Г.Гладкого поступово додавались кантати й поеми М.Лисенка – «Б'ють пороги» (1922), «Іван Гус», «Радуйся, ниво неполитая», хори до «Гамалії» (1923–24). На роковини Шевченкової смерті виконувались «Умер поет» (слова В. Самійленка) і «Жалібний марш» (слова Лесі Українки, 1924); крім лисенківської шевченкіани, виконувалися «Хустина» Г.Топольницького (1923), «Косар» С.Людкевича, «Хустина» Л. Ревуцького (1924), хори П. Сениці. Збагаченню шевченкіани сприяли створені на замовлення «Д.» композиторами Б.Яворським «Заповіт» (1924), Б.Лятошинським «Тече вода в синє море», Л. Ревуцьким «У перетику ходила» (1927), В. Золотарьовим «Шевченківська сюїта» в 4-х частинах (1929).

З 1930 «Д.» – заслужена капела Української РСР. Міжнародний авторитет, здобутий концертами на гастролях у Франції (1929) і виступами з такими диригентами світового рівня, як М. Мальк, Е. Ансарме, Г. Адлер, О. Гаук, допоміг зберегти колектив у часи репресій 30-х рр. Але за опір вимогам замінити в репертуарі «Д.» українську й світову класику на «виробничі» та «прославні» пісні Н. Городовенка було усунуто від керування «Д».

Подальша доля капели відбиває складні, суперечливі шляхи розвитку національної хорової культури в цілому. «Д.» очолювали відомі талановиті диригенти, але поруйновані в 30-х рр. засади хорового мистецтва гальмували її поступ, згодом знадобилося кілька десятиріч, щоб відновити професіоналізм, зокрема втрачену техніку співу без супроводу.

Керована О. Сорокою (1937–39, 1946–63), «Д.», внаслідок загальної кризи хорового виконавства, мала обмежений репертуар (близько 120 назв), де переважали пісні кон'юнктурно-побутової тематики, пізніше – хрестоматійні зразки хорової мініатюри. Шевченківську тематику представляли поновлені «Хустина» Ревуцького, «Радуйся, ниво неполитая» Лисенка, акапельний диптих Лятошинського «Тече вода в синє море» та «Із-за гаю сонце сходить» (1949).

П. Муравський як керівник «Д.» (1964–69) прагнув відтворити питомий щедротембральний характер українського академічного співу. Під його керуванням натхненно звучали Лисенкові композиції (крім «Б'ють пороги» та «Іван Гус», – їх не пропустила цензура). До репертуару ввійшли нові хори зі зб. А. Штогаренка «Шевченкіана» (1964), три твори Ф.Надененка, ліричні «Думи мої» Є.Козака, «Дума про безсмертного Кобзаря» А. Філіпенка.

Масштабна концепція подолання кризи «Д.», виплекана диригентом М.Кречком (1969–83), передбачала різні шляхи. Передусім – подолання заборони на вітчизняну духовну музику: «Д.» виконала твори М. Дилецького, М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя з автентичними текстами (поч. 70-х рр.). Опанування новаторських композицій молодих митців, виконання кантат й ораторій Л. Дичко («Червона калина», «І нарекоша ім'я його Київ»), І. Карабиця («Сад божественних пісень»), Є. Станковича («Я стверджуюсь») протягом 70-х рр. дало авторам можливість необхідної апробації творів в Україні, озброїло капелу технічними навичками сучасної хорової стилістики. Збагачення постійної в репертуарі «Д.» за часів М. Кречка рубрики «Народна криниця» композиціями О. Кошиця, піснями Шевченкового краю, інтерпретаці шевченківських циклів Б. Лятошинського, зокрема диптиха «За байраком байрак», оновило її репертуар. 1981 здобутки капели відзначено Державною премією Української РСР ім. Т.Г. Шевченка.

Очоливши капелу 1984, Є. Савчук за нових історичних умов зумів на багатьох напрямах вивершити накреслюване його попередниками. Значне місце в програмах «Д.» посіли циклічні твори зарубіжних і українських композиторів, вокально-симфонічна музика. Серед них – незвичайна шевченкіана В.Сильвестрова – кантата «Думи мої» (прем'єра 1994) та симфонія-диптих «Заповіт» (прем'єра 1995), що відкрили новий стильовий пласт в українській хоровій музиці. Потужно окреслюються в активному репертуарному фонді капели мистецькі інтерпретації кантат-симфоній С. Людкевича «Кавказ» і «Заповіт».

«Д.» належить нині до всесвітньовідомих художніх колективів, що репрезентують високий рівень хорової культури України, зокрема й музичної шевченкіани.

 


Читайте:


Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Прошли концерты:

Надежда Кадышева подарила ребенку свой браслет

News image

Перед отъездом на продолжительные гастроли в Германию Надежда Кадышева и группа «Золотое кольцо» дали большой сольный концерт в своем театре в Москв...

«Мельница» устроила рождественскую премьеру

News image

Удивительные подарки решила подарить своим поклонникам группа «Мельница». Музыканты будто решили развеять хандру, характерную для первой послепраздн...

Выступления:

News image

Репетиционные базы "HendrixStudio" для музыкантов

HendrixStudio это целая сеть репетиционных студий, они предоставляют потрясающие помещения, предназначенные для репетиций. Абсолютно каждая репети...

News image

Группа фольк-шоу «Ярмарка»

Группа фольк-шоу «Ярмарка» хорошо известна в Санкт-Петербурге не только завсегдатаям клубных и ресторанных вечеринок, но широкому кругу любителей на...

Интервью:

Рада: Новая моя кошачья жизнь…

News image

«Рада и терновник» 8 апреля сыграет в обновленном составе в клубе «Гоголь», а перед этим Радислава Анчевская (она же просто Рада) рассказала NEWSmusic.ru, к чему эти смены составов и какое отношение...

Читать

Инструменты

Гусли

News image

Слово гусли свойственно славянским наречиям. Существует несколько версий происхождения слова. По одной из них слово гусли выражает совокупность ...

Домра

News image

Домра - древнерусский старинный музыкальный инструмент. Этимологические разыскания в родственных славянских языках показывают, что термин домра не...

Авторизация



Новые альбомы:

«AguaFlames» - «Ti Qua?»

News image

Этно-лаунж в России развивается по своим скрытым от широкой аудитории законам. Немногочисленные дорогие клубы, летние ...

Из истории рингтонов

News image

На данный момент рингтоны способны похвастаться своей весьма длительной историей. Вот первым владельцам мобильных т...

Волга - Три поля . Шорохи памяти

News image

На первом поле завывает ветер. На втором – поменялись местами небо и земля. Третье поле окутано плотным туманом. Каждо...

«Ulytau» - «Jumyr-Kylysh»

News image

Всякий раз, беря в руки альбом инструментальной музыки, первым делом задумываешься о нелегкой судьбе такой музыки на э...