Главная - Украинская народная музыка - Соломія Амвросіївна Крушельницька



Соломія Амвросіївна Крушельницька

соломія амвросіївна крушельницька

Народилася у с. Білявинці, тепер Бучацького району Тернопільської області.

Замолоду виявила великі музичні здібності: брала участь у хорах і виставах аматорських театрів, Руського народного театру у Тернополі, диригувала хором.

Вокальну освіту здобула у Львівській консерваторії (1888-93) у класі В. Висоцького як меццо-сопрано. Удосконалювалася в Мілані у Ф. Креспі (1893-94) як лірико-драматичне сопрано. Вагнерівський репертуар вивчала у проф. Генсбахера у Відні (1895).

Артистичну діяльність розпочала в концертах львівського хорового товариства Боян . Дебютувала в 1893 на сцені Львівської опери в партії Леонори ( Трубадур Верді). Виступала на сценах багатьох оперних театрів світу, зокрема Кремони, Трієста (1895), Одеси (1896), Буенос-Айреса ( Колон , 1897) Варшави (Великий театр, 1898-1902), Петербурга (1899, 1900, 1901), Парижа ( Гранд-Опера , 1902), Неаполя ( Сан-Карло , 1903), Генуї (1904), Мілану ( Ла Скала , 1906, 1909, 1915) та ін.

У 1904 на запрошення Дж. Пуччіні виконала партію Батерфляй в його опері Чіо-Чіо-сан в театрі Гранде в Північній Італії. Після її блискучого виконання ця опера здобула всесвітнє визнання.

Володіла видатним за силою і красою голосом широкого діапазону, надзвичайною музичною пам'яттю (могла вивчити оперну партію за два-три дні), віртуозною технікою, яскравим драматичним обдаруванням.

У її репертуарі було близько 60 партій. Основні з них: Аїда, Дездемона, Леонора, Амелія ( Аїда , Отелло , Трубадур , Бал-маскарад Верді), Тоска, Батерфляй, Мімі ( Тоска , Чіо-Чіо-сан , Богема Пуччіні), Кармен ( Кармен Бізе), Ельза, Єлизавета, Брунгільда ( Лоенгрін , Тангейзер , Валькірія Вагнера), Татьяна, Ліза ( Євгеній Онєгін , Пікова дама Чайковського), Галька, Ганна ( Галька , Зачарований замок Монюшка), Рахіль ( Жидівка Галеві), Маргарита ( Фауст Гуно), Гоплана ( Гоплана Желенського), Інес ( Африканка Мейєрбера), Джоконда ( Джоконда Понкіеллі), Софі ( Вертер Массне), Валентина ( Гугеноти Мейєрбера), Сантуцца ( Сільська честь Масканьї), Саломея ( Саломея Р. Штрауса).

У середині 20-х років залишила сцену, присвятивши себе камерному виконавству (виступала в Західній Європі, Канаді, США). Була тонким, глибоким інтерпретатором творів Монтеверді, Глюка, Моцарта, Шуберта, Шумана, Брамса, Равеля, Мусоргського. У 1928 гастролювала в Галичині.

Співачка була пристрасною пропагандисткою української музики. У 1900 вона приїхала до Львова і на сцені театру Скарбека разом з О. Мишугою виступала в опері Гулака-Артемовського Запорожець за Дунаєм .

Крушельницька показала себе також блискучою інтерпретаторкою українських народних пісень, невтомною пропагандисткою творів українських композиторів, зокрема Людкевича, Січинського й особливо Лисенка. Майже щороку вона брала участь у вшануванні пам'яті Т. Шевченка, спеціально приїжджаючи для цього до Львова з-за кордону.

Світогляд артистки формувався під впливом українських письменників-демократів І. Франка і М. Павлика, з якими вона підтримувала дружні стосунки. Великою творчою дружбою Крушельницька була зв'язана з В. Стефаником, О. Кобилянською, Н. Кобринською, М. Лисенком, Д. Січинським, О. Мишугою, Ф. Шаляпіним, М. Менцинським, А. Тосканіні, Дж. Пуччіні.

На оперних сценах виступала з О. Мишугою, М. Менцинським, М. Баттістіні, А. Дідуром, Е. ван Дейком, В. Флоріанським, Е. Карузо, Тітта Руффо, Ф. Шаляпіним та ін.

Її талант високо цінували композитори Дж. Пуччіні, А. Каталані, Р. Леонкавалло, Р. Штраус, диригенти А. Тосканіні, Л. Муньоне, драматична артистка Е. Дузе. Музичні критики світу порівнювали мистецтво Крушельницької з мистецтвом М. Баттістіні, Е. Карузо, Ф. Шаляпіна.

У 1939 повернулася до Львова, де активно включилась у музичне життя. Була професором Львівської консерваторії (1946-51).

Записувалася на грампластинки у Варшаві ( Грамофон , 1902), Мілані ( Фонотипія , 1906-08, 1910), Чикаго ( Колумбія , 1927).

У 1963 р. в будинку, де народилася співачка, було відкрито музей, а на його фасаді встановлено меморіальну дошку. У Тернополі вулицю Сенкевича перейменовано на вулицю С. Крушельницької. У Львові спеціальній музичній школі-інтернату присвоєно ім'я Крушельницької. Крім того, в 1989, в будинку, де жила останні роки співачка, відкрито музей, а також встановлено меморіальну дошку. У 1966 на Українській студії документальних фільмів було знято фільм Пісня подолянки (реж. Р. Фощенко), присвячений творчості Крушельницької. В 1983 на Київській кіностудії ім. О.Довженка було знято худ. фільм Повернення Батерфляй про творчість артистки (реж. О. Фіалко).

У 1991 в Україні засновано Міжнародний конкурс оперних співаків ім. С. Крушельницької (перший конкурс відбувся у Львові, 20.ХІ-1.ХІІ 1991).

 

 


Читайте:


Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Прошли концерты:

Надежда Бабкина на юбилее стала народной артисткой Чечн

News image

19 марта Надежде Бабкиной исполняется 60 лет, а её ансамбль «Русская песня» в этом году отмечает своё 35-летие. По этому случаю в концертном зале «К...

Flёur

News image

7 марта 2009 года, накануне Международного женского дня, в московском клубе «Б1 Maximum» состоялся «большой праздничный концерт» одесской группы Flё...

Выступления:

News image

Репетиционные базы "HendrixStudio" для музыкантов

HendrixStudio это целая сеть репетиционных студий, они предоставляют потрясающие помещения, предназначенные для репетиций. Абсолютно каждая репет...

News image

Государственный оркестр русских народных инструментов

Оркестр народных инструментов под управлением заслуженного артиста России Игоря Тонина, Комитета по культуре Ленинградской области. Основан в 1988 г...

Интервью:

Алексей Архиповский: Выступлением на «Евровидении» я не

News image

Виртуоз русской балалайки Алексей Архиповский рассказывает «Новостям шоу-бизнеса NEWSmusic.ru», почему он открывал «Евровидение» в Москве и как сама Людмила Зыкина дала ему квартиру.

Читать

Инструменты

Рожок

News image

Первые письменные свидетельства о рожке появляются только во второй половине XVIII в. в описаниях музыкальных инструментов Тучкова, Штелина и Гасри....

Гусли

News image

Слово гусли свойственно славянским наречиям. Существует несколько версий происхождения слова. По одной из них слово гусли выражает совокупность ...

Авторизация



Новые альбомы:

«Yarga sound system» - «Live»

News image

«Группа «Ва-Та-Га» ушла в бессрочный отпуск», – гласит надпись на сайте одной из лучших отечественных этноэлектронных ...

«ТоТо-ОноТо» - «Искорки»

News image

Экс-солист группы «Глупый белый» Егор Львов и ди-джей LONGLI выпустили в высшей степени странный альбом «Искорки».

«Кызыл-Москва 2004». Освежаем воспоминания

News image

Только что отгремел фестиваль «Кызыл-Москва 2005», а у почитателей тувинского горлового пения появилась возможность по...

Волга - Три поля . Шорохи памяти

News image

На первом поле завывает ветер. На втором – поменялись местами небо и земля. Третье поле окутано плотным туманом. Каждо...